В Україні багато осіб опиняються у ситуаціях, коли банки вимагають суттєвих зборів за примусове закриття рахунків або доступ до заморожених грошей, повідомляє «znaj.ua».

Це призвело до розчарування та збентеження серед клієнтів, оскільки багато хто помилково сприймає ці збори як штрафи за порушення правил фімоніторингу. Проте Національний банк України роз'яснив, що банки діють у рамках закону і ці збори не класифікуються як штрафи.

Фінансовий моніторинг є юридичним зобов'язанням банків, покликаним ретельно перевіряти транзакції клієнтів для запобігання шахрайським діям, таким як відмивання грошей та фінансування тероризму.

Згідно з чинним законодавством, банки повинні суворо оцінювати транзакції клієнтів і можуть блокувати будь-які пораховані підозрілими. Кожна банківська установа встановлює власні критерії виявлення таких транзакцій.

Важливо зазначити, що після завершення процесу фінансового моніторингу банкам заборонено накладати штрафи виключно за проведення цих перевірок. НБУ наголошує, що банки не мають правових підстав накладати штрафи на клієнтів за порушення, пов'язані з процедурами моніторингу. Таким чином, навіть якщо транзакцію зазначено, банк не може автоматично накладати штраф.

Зазвичай складнощі виникають, коли клієнти намагаються отримати доступ до своїх коштів після завершення моніторингу. У разі банки можуть стягувати плату за сам моніторинг, а так звані розрахунково-касові послуги.

Ці збори можуть бути значними, часто від 20 до 30% від загальної суми на рахунку. Тому, навіть якщо рахунок клієнта розблокований після розслідування підозрілої транзакції, вони можуть виявити, що більшість їх коштів відраховано через ці збори за обслуговування.

ПриватБанк
ПриватБанк

Більше того, банки можуть також додати 1% збір спеціально за процес моніторингу, що може ще більше зменшити суму, яку клієнти зрештою отримають.

Існують особливі обставини, у яких банки можуть закрити рахунок клієнта без попереднього повідомлення чи згоди.

До таких сценаріїв відносяться:

Підозри в незаконній діяльності, пов'язаній з карткою або рахунком, які можуть виникнути через порушення договору або ненадання необхідних документів.

Порушення кредитних договорів чи наявність простроченої заборгованості.

Виявлення незаконних дій клієнта на основі офіційних документів чи попереджень правоохоронних органів.

У таких випадках банки можуть не лише блокувати рахунки, а й утримувати кошти клієнтів доти, доки всі пов'язані з цим питання не будуть прояснені, що призводить до додаткових фінансових труднощів.

Щоб знизити ризик блокування рахунків або непередбачених зборів, клієнти повинні суворо дотримуватись умов, викладених у їхніх банківських договорах. Надання повної інформації під час транзакцій та оперативного реагування на запити додаткових документів від банків має важливе значення.

Проте, навіть якщо клієнти дотримуються всіх рекомендацій, вони все одно можуть зіткнутися з додатковими зборами через юридичні вимоги та внутрішню політику фінансових установ. Таким чином, клієнтам рекомендується бути готовими до того, що повернення їх коштів може спричинити великі витрати, ніж вони спочатку очікували.

Читайте також:

Вперше за 20 років: Нацбанк увів в обіг нові гривні - який номінал і як вони виглядають

Українцям виплатять гроші на дітей: хороші суми надходитимуть щомісяця

Українці за кордоном впадуть у ступор: дані про рахунки та гроші тепер відстежує податкова